![]() |
![]() |
|||||||||||
|
| ||||||||||||
| ||||||||||||
|
Андрій Романченко народився у Полтаві 17 жовтня 1970 року. Рано залишився без батька, який загинув в 1975 році. Виховувався дідом (Виговським Адамом Антоновичем) і бабусею (Виговською Анастасією Олексіївною). Але випробування, що випали на долю Андрія на цьому не закінчилися. Коли йому було 14 років, не стало дідуся, а через три роки померла і бабуся. Він залишився без житла і без підтримки. Але до цього моменту Андрій вже точно знав чого хотів у житті. А допомогла йому у цьому дивовижна людина - полтавський художник Володимир Іванович Дерябін, в приватній художній студії якого Андрій провчився півроку, і, який і став для нього найріднішою і найближчою людиною. Не закінчивши Полтавський технікум Радянської торгівлі, він вступає в Харківське Державне художнє училище з найвищим балом. У формуванні подальшого вибору також стало підмогою і те, що якийсь час він відвідував театральну студію "Гротеск" в БК Залізничників, і музичну школу №1. По закінченні художнього училища за фахом "театрально-декораційне мистецтво", кваліфікація: "художник-декоратор", з 1992 року працює художником-декоратором і художником-гримером в Харківському державному академічному театрі опери і балету ім. М.В. Лисенко. У 1998 році вступає до Київської Національної Академії Образотворчого Мистецтва і Архітектури за фахом "Образотворче і декоративно прикладне мистецтво", кваліфікація: "художник театру", яку закінчує у 2004 році. З того часу працює (2005 - 2006 рр.) головним художником у Київському муніципальному театрі "Київська мала опера". З 2009 року являється художником-постановником в Донецькому обласному академічному українському музично-драматичному театрі. За цей час проявляє себе як талановитий і перспективний сценографіст з своєрідними і індивідуальними новими поглядами на сценічне і художнє прочитання шедеврів оперного і балетного мистецтва. Він виступає як самобутній, цікавий художник без штампів, що знаходиться у постійному пошкуку. Справжньою своєю стихією Андрій Романченко рахує не драматичний театр, а оперу і балет, які, на його думку, мають свої особливості традиційних умовностей, підвищеної святкової театральності і романтичної патетики, а часто і казкової фантастики. Його живописні декорації пронизані музичними півтонами опери. Він розкриває співвідношення колірних ліній ритмів з ритмами музики і використовує його відповідно до емоційно-ідейного і сюжетного задуму.
Бере участь у виставках: Виставка театрального костюма. Галерея "Маестро" Харків (1997); Виставка, присвячена 60-річчю Харківської організації Союзу художників України. Харків (1998); Всеукраїнська Різдвяна виставка. Харків (2001); Виставка в рамках Всеукраїнського форуму національних культур "Всі ми діти твої Україна" Київ (2001); Виставка одного спектаклю. "Сценографічне рішення "Марусі Чурай" Л. Костенко". Центр театрального мистецтва ім. Л. Курбаса. Київ (2007). Великий творчий потенціал художника ще не розкритий повністю. В запасі ще є велика кількість нереалізованих проектів, які чекають своїх режисерів і постановників. Від автора:
* | ||||||||||||
| ||||||||||||